Історичні етапи розвитку феноменології в Китаї

Головна / Архів / 2018 / № 2 / Історичні етапи розвитку феноменології в Китаї

Heading: 
Історія, філософія, наука та культура Китаю
1Кіктенко, ВО
1A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine. 4, Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
Kitaêznavčì doslìdžennâ 2018, 2:15-34
https://doi.org/10.15407/chinesest2018.02.015
Рубрика: Історія, філософія, наука та культура Китаю
Мова: українська
Анотація: 

У статті розглядається історія розвитку феноменологічного руху в Китаї з 1920-х ро-ків й до сьогодення. Відзначено, що ідеї феноменології поступово проникли в Китай протягом 1920–1960-х років, проте до кінця 1970-х років переклади і дослідження класиків західної феноменології в Китаї були нечисленними і безсистемними. З кінця 1970-х й до середини 1980-х років відбулося повноцінне поширення феноменології в Китаї. Далі з кінця 1980-х й до середині 1990-х років був розпочатий переклад китайською мовою фундаментальних феноменологічних праць Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, М. Шелера. Згодом, із середини 1990-х років й по теперішній час, ця перекладацька робота вийшла на системний рівень, що позитивно вплинуло на розвиток феноменології в Китаї. На сьогодні феноменологія в Китаї перебуває в основному на стадії сприйняття цього напрямку західної думки і формування власних феноменологічних досліджень, у яких виділяють три течії 1) актуальність феноменології для конфуціанства і буддизму, 2) феноменологія в історичному контексті, 3) діалог між феноменологією та аналітичною філософією. Все це демонструє успішну інтеграцію до світової науки китайських філософів, які до того ж формують власний погляд на розуміння структури свідомості людини.
Ключові слова: інтенціональність, буддизм, буття, даосизм, Китай та Захід, конфуціанство, свідомість, феноменологія, час

Повний текст (PDF)

References: 
  1. Кіктенко В. О. Огляд історії аналітичної філософії в Китаї (XX – початок XXI століття) // Східний світ, 2018, № 2.
  2. Goulding J. Xiong Wei: Chinese Philosophy and Hermeneutic Phenomenology // Gate of Philosophy 哲學門, Beijing University’s Journal of Philosophy special 90th anniversary of the Department of Philosophy, 2004, Vol. 5.
  3. Hsiao, Paul Shih-yi. Heidegger and Our Translation of the Tao Te Ching // Parkes G. (Ed.). Heidegger and Asian Thought. Honolulu, 1990.
  4. Jansena J., Cai Wenjing. Husserlian Phenomenology: Current Chinese Perspectives // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
  5. Jin Xiping. Youding Shen: The First Phenomenologist in China // Lau Kwok-Ying, Drummond J. J. (Eds.). Husserl’s Logical Investigations in the New Century: Western and Chinese Perspectives. Dordrecht, 2007.
  6. Kern I. China // Lester Embree, et al (Eds.). Encyclopedia of Phenomenology. Dordrecht, 2007.
  7. Lau Kwok-Ying, Drummond J. J. (Eds.). Husserl’s Logical Investigations in the New Century: Western and Chinese Perspectives. Dordrecht, 2007.
  8. Lau Kwok-Ying, Cheung Chan-Fai, Kwan Tze-Wan. Identity and Alterity: Phenomenology and Cultural Traditions. Würtzburg, 2010.
  9. Lau Kwok-ying, Yu Chung-chi. Phenomenology and Human Experience. Traugott, 2012.
  10. Lau Kwok-ying, Yu Chung-Chi. Border-crossing: phenomenology, interculturality and interdisciplinarity. Würzburg, 2014.
  11. Lee Chun Lo. Time, the Image of Absolute Logos: A Comparative Analysis of the Ideas of Augustine and Husserl // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
  12. Leung Ka-wing. Husserl’s Notion of Sensation and Merleau-Ponty’s Critique // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
  13. Liu Xiaoli. Gödel’s philosophical program and Husserl’s phenomenology // Synthese, 2010, Vol. 175, No 1.
  14. Li Zhongwei. From the Naturalistic to the Transcendental Conception of Intentionality // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
  15. Ni Liangkang, Iso Kern. Phänomenologische Forschungen in China // Phänomenologische Forschungen Neue Folge, 1997, Vol. 2, No 2.
  16. Parkes G. Heidegger and Asian Thought. Honolulu, 1987.
  17. Wu Zengding. The Problem of Origin in Husserl’s Phenomenology // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
  18. Zheng Pirui. What Awakens the Alien experience: starting from the incorporation of the lived body // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
  19. 艾伯林•汉斯。自由、平等、必死性。上海, 2006.
  20. 爱丁格•阿丽斯贝塔。阿伦特与海德格尔。 沈阳, 2000.
  21. 巴姆巴赫。海德格尔的根。上海, 2007.
  22. 贝勒尔•恩斯特。尼采、海德格尔与德里达。北京, 2001.
  23. 比梅尔。海德格尔。北京, 1996.
  24. 布托•阿兰。海德格尔。北京, 1996.
  25. 陈嘉映。海德格尔哲学概论。北京, 1995 .
  26. 崔唯航，张羽佳。本真存在的路标-马丁•海德格尔。保定, 2005.
  27. 杜任之,编。现代西方著名哲学家述评。北京, 1980.
  28. 法里亚斯•维克托。海德格尔与纳粹主义。北京, 2000.
  29. 樊 炳 清 ，编。哲学辞典。上海, 1926.
  30. 范玉刚。睿思与岐误：一种对海德格尔技术之思的审美解读。北京,2005.
  31. 方向红。时间与存在：胡塞尔与海德格尔现象学的基本问题。北京, 2014.
  32. 高田珠树。海德格尔：存在的历史。石家庄, 2001.
  33. 海德格尔。存在与时间。北京, 1987.
  34. 海德格尔。存在与时间。台北, 1990a.
  35. 海德格尔。论尼。石家庄, 1990b.
  36. 海德格尔。海德格尔诗学文集。武汉, 1992.
  37. 海德格尔。人,诗意地安居。上海, 1995.
  38. 海德格尔。形而上学导论。北京, 1996.
  39. 海德格尔。林中路。上海, 1997.
  40. 海德格尔。存在与时间。北京, 1999a.
  41. 海德格尔。形而上学导论。北京, 1999b.
  42. 海德格尔。路标。北京, 2000a.
  43. 海德格尔。荷尔德林诗的阐释, 北京, 2000b.
  44. 海德格尔。尼采, 上、下册. 北京, 2002.
  45. 海德格尔。在通向语言的途中。北京, 2004.
  46. 海德格尔。存在与时间。北京, 2006.
  47. 海德格尔选集, 上、下册，上海, 1996.
  48. 海德格尔与有限性思想。北京, 2002.
  49. 海德格尔存在哲学。海口, 2004.
  50. 海德格尔论尼采: 作为艺术的强力意志。石家庄, 1990.
  51. 《海德格尔年鉴》第一卷：海德格尔与其思想的开端。北京, 2009.
  52. 韩潮。海德格尔与伦理学问题。上海, 2007.
  53. 郝文杰。石涛画学与海德格尔艺术哲学研究: 本体论与创作论之比析。天津, 2004.
  54. 洪谦主编。西方现代资产阶级哲学论著选辑。北京, 1964. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1467817
  55. 胡塞尔。现象学的观念。上海, 1986.
  56. 胡塞尔。欧洲科学危机和超验现象学。上海, 1988. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-5758-8_2
  57. 胡塞尔。纯粹现象学通论-第一卷。北京, 1992.
  58. 胡塞尔。逻辑研究-第一卷-纯粹逻辑学导论。台北, 1994.
  59. 胡塞尔选集。上海, 1997.
  60. 胡塞尔。哲学作为严格的科学。北京, 1999a.
  61. 胡塞尔。逻辑研究-第二卷, 第一部分-现象学与认识论研究。台北, 1999b.
  62. 胡塞尔。逻辑研究-第二卷, 第二部分-现象学与认识论研究。台北, 1999c.
  63. 胡塞尔。经验与判断。北京, 1999d.
  64. 胡塞尔。内在时间意识现象学。北京, 2000.
  65. 胡塞尔。欧洲科学的危机与超越论的现象学。北京, 2001.
  66. 胡塞尔。生活世界现象学。上海, 2002a.
  67. 胡塞尔。伦理学与价值论的基本问题。北京, 2002b. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1465018
  68. 胡塞尔。笛卡尔式的沉思。北京, 2002c. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1459981
  69. 胡自信。黑格尔与海德格尔。 北京, 2002.
  70. 黄裕生。时间与永恒：论海德格尔哲学中的时间问题。北京, 1997.
  71. 靳希平。海德格尔早期思想研究。上海, 1995.
  72. 科克尔曼斯•约瑟夫。海德格尔的<存在与时间>对作为基本存在论的此在的分析 / 陈小文等译，商务印书馆 。北京, 1996.
  73. 克莱芒•卡特琳。马丁与汉娜：海德格尔和他的妻子及情人。北京, 2002. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1458426
  74. 科林斯•杰夫。海德格尔与纳粹。北京, 2005.
  75. 柯小刚。海德格尔与黑格尔时间思想比较研究。上海, 2004.
  76. 库尔珀著•大卫。纯粹现代性批判：黑格尔、海德格尔及其以后。北京, 2004. https://doi.org/10.1007/s11229-009-9532-x
  77. 梅依著•莱因哈德。海德格尔与东亚思想。北京, 2003.
  78. 李貴良。胡塞爾現象學。台北, 1963.
  79. 李文堂。真理之光：费希特与海德格尔论 SEIN。南京, 2002.
  80. 李智。论海德格尔的现代性批判：另一种后现代主义。北京, 2003.
  81. 刘放桐。现代西方哲学。北京, 1981.
  82. 刘敬鲁。海德格尔人学思想研究。北京, 2001.
  83. 刘旭光。海德格尔与美学。上海, 2004.
  84. 刘永富。胡塞尔现象学、海德格尔本是学引论-从所知学的角度重新解读胡塞尔与海德格尔。西安, 2000.
  85. 李忠伟。回到现象学的意向性理论。北京, 2013.
  86. 罗克汀。胡塞尔现象学是对现代自然科学发展的反动 // 哲学研究, 1980, No 3.
  87. 罗森。诗与哲学之争：从柏拉图到尼采、海德格尔。北京, 2004.
  88. 鲁特凯维奇。从弗洛伊德到海德格尔存在精神分析评述。北京, 1989.
  89. 马尔霍尔。海德格尔与《存在与时间》。桂林, 2007.
  90. 默里斯•马克•弗罗芒。海德格尔诗学。上海, 2005.
  91. 倪梁康。胡塞尔与海德格尔。北京, 2016.
  92. 彭富春。无之无化-论海德格尔思想道路的核心问题。上海, 2000.
  93. 萨弗兰斯基•吕。海德格尔传-来自德国的大师。北京, 1998.
  94. 萨特。存在与虚无。北京, 1987.
  95. 萨特。存在主义是一种人道主义。上海, 1988.
  96. 萨特。词语。上海, 1989.
  97. 绍伊博尔德•冈特。海德格尔分析新时代的科技。北京, 1993.
  98. 舍勒。爱的秩序。香港, 1994.
  99. 沈有鼎。沈有鼎文集。北京, 1992.
  100. 诗•语言•思。北京, 1990.
  101. 斯坦纳•乔治。存在主义祖师爷：海德格尔。长沙, 1988.
  102. 斯坦纳•乔治。海德格尔。北京， 1989.
  103. 宋祖良。拯救地球和人类未来-海德格尔的后期思想。北京, 1993.
  104. 孙周兴。说不可说之神秘：海德格尔后期思想研究。上海, 1994.
  105. 涂成林。现象学的使命：从胡塞尔、海德格尔到萨特。 广州, 1994.
  106. 滕守尧。海德格。台北, 1996.
  107. 王恒。时间性、自身与他者：从胡塞尔、海德格尔到列维纳斯。南京, 2006.
  108. 王金林。世界历史意义的本质道说-从海德格尔的解读看马克思哲学的当代性。上海, 2002.
  109. 王庆节。解释学、海德格尔与儒道今释。北京, 2004.
  110. 王庆节。海德格尔与哲学的开端。北京，2015.
  111. 王庆节。海德格尔。北京, 2017. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1460066
  112. 汪文聖。胡塞爾與海德格。台北, 1997.
  113. 沃林•理查德。存在的政治：海德格尔的政治思想。北京, 2000.
  114. 沃林•理查德。德格尔的弟子：阿伦特、勒维特、约纳斯和马尔库塞。南京, 2005.
  115. 邬昆如。现象学论文集。台北, 1981.
  116. 夏汉苹。海德格尔传。武汉， 2001.
  117. 项退结。海德格。台北, 1989.
  118. 形式显示的现象学–海德格尔早期弗莱堡文选。上海, 2004.
  119. 熊伟, 编。现象学与海德格。台北, 1994年。
  120. 楊人梗。 現象學概論 // 民铎, ，1929Vol. 10, No 1.
  121. 扬•朱利安。海德格尔哲学纳粹主义。沈阳, 2002.
  122. 演讲与论文集。北京, 2005.
  123. 叶秀山。思•史•诗–现象学和存在哲学研究。北京, 1988.
  124. 余虹。思与诗的对话：海德格尔诗学引论。北京, 1991.
  125. 余虹。艺术与归家：尼采•海德格尔•福柯。北京， 2005.
  126. 俞宣孟。现代西方的超越思考：海德格尔的哲学。上海, 1989.
  127. 约翰逊•帕特里夏•奥坦伯德。海德格尔。北京， 2002.
  128. 张灿辉。海德格尔与胡塞尔现象学。台北, 1996.
  129. 张庆熊。熊十力的新唯识论与胡塞尔的现象学。上海, 1995.
  130. 张汝伦。海德格尔与现代哲学。上海, 1995.
  131. 张文喜。颠覆形而上学：马克思和海德格尔之论。北京, 2004.
  132. 张贤根。存在•真理•语言：海德格尔美学思想研究。武汉， 2004.
  133. 张祥龙。海德格尔思想与中国天道–终极视域的开启与交融。北京, 1996.
  134. 张祥龙。海德格尔传。石家庄, 1998.
  135. 张祥龙。从现象学到孔夫子。北京, 2001.
  136. 张祥龙。现象学思潮在中国。北京, 2011. https://doi.org/10.1080/17570638.2018.1460905
  137. 赵卫国。海德格尔的时间与时•间性问题研究。北京， 2006.
  138. 钟华。从逍遥游到林中路：海德格尔与庄子诗学思想比较。北京, 2004.
  139. 周民锋。走向大智慧：与海德格尔对话。成都, 2002.