1Отрощенко, ІВ
1A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine. 4, Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
Kitaêznavčì doslìdžennâ 2019, 1:120-139
https://doi.org/10.15407/chinesest2019.01.120
Рубрика: Китай та його сусіди
Мова: українська
Анотація: 

У представленому дослідженні авторка датує процес неофіційного переселення груп тувинців із Туви на терени МНР 1930–1970-ми рр. і пов’язує його, насамперед, із державною політикою спочатку ТНР, а потім і радянської влади. Так, активізація переселенських настроїв у ТНР на початку 1930-х рр. пояснюється зростаючим тиском влади на тувинське суспільство, переслідуваннями та утисками неугодних, спробами провести колективізацію, товарним голодом, атакою на представників культу, традиційну культуру та панмонгольськими настроями тувинців південних хошунів. Переселення тувинців до МНР продовжувалися і після 1932 р., припинення повстань і запровадження “нового курсу”, який мав на меті заспокоїти збурене населення та дещо уповільнити радикальну трансформацію тувинського суспільства. Факти таких переселень почастішали під час Другої світової війни та опісля неї внаслідок погіршення економічної ситуації в республіці та добробуту громадян, входження Туви до складу СРСР, встановлення суворішого прикордонного режиму та подальшої трансформації тувинського традиційного господарства під радянські стандарти. Авторка розглядає факти переселення тувинців із Тувинської Народної Республіки до МНР у 1930–1970-х рр. як нелегкий вибір частини тувинців, які бачили себе невід’ємною часткою монгольського світу, а також намагалися втекти від політичних репресій, реквізиції майна та худоби, седентаризації, примусової мобілізації на службу до Червоної армії під час Другої світової війни, поступової радянізації та русифікації тувинського суспільства. Переселення тувинців із Сіньцзяну у 1930–1940-х рр. можна пояснити намаганням залишити неспокійні землі, на яких спалахували одне за одним повстання уйгурів, казахів та монголів проти китайської влади.
 

Ключові слова: колективізація, міграція, монголи, Монгольська Народна Республіка, повстання, політичні репресії, Сіньцзян, СРСР, Тувинська Народна Республіка, тувинці

Повний текст (PDF)

References: 
  1. Айыжы Е. В., Конгу А. А. Тувинцы Синьцзянь-Уйгурского автономного района Китая (по материалам этнографической экспедиции в Синьцзян-Уйгур-ский автономный район Китая) // Вестник Кемеровского государственного университета, 2013, № 3 (55), т. 1.
  2. Аранчын Ю., Моллеров Н. К 60-летию Великой Победы. Вклад Тувы // Тува.Азия – портал тувиноведения. 27 января 2010. URL: https://www.tuva.asia/news/tuva/1262-tuv-vklad-v-pobedu.html (дата звернення: 27.03.2019).
  3. Архив внешней политики Российской Федерации (АВП РФ), ф. 06 “Секретариат В. М. Молотова”, оп. 5, п. 31, д. 363 // СССР и союзники. Документы Архива МИД России о внешней политике и дипломатии ведущих держав антигитлеровской коалиции. URL: http://agk.mid.ru/ (дата звернення: 12.05.2019).
  4. Бавуу-Сюрюн М. В. Социолингвистические заметки о тувинцах Китая [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2011, № 1. URL: https://nit.tuva.asia/nit/article/view/445 (дата звернення: 12.05.2019).
  5. Бадарч Б. О некоторых лексических особенностях языка тувинцев // Tehlikedeki Diller Dergisi / Journal of Endangered Languages. Cilt 9, Sayı 14. 2019.
  6. Балиев А. Мал союзник, да дорог // Столетие. Информационно-аналити-ческое издание фонда исторической перспективы. 12 мая 2010. URL: http://www.stoletie.ru/territoriya_istorii/mal_sojuznik_da_dorog_2010-05... (дата звернення: 12.05.2019).
  7. Байыр-оол М. С. Опальный премьер [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2011, № 1. URL: https://nit.tuva.asia/nit/article/view/444 (дата звернення: 12.05.2019).
  8. Биче-оол С. М., Самдан А. А. Оленеводы Восточных Саян Республики Тыва и Монголии // Вестник Тувинского государственного университета. Социальные и гуманитарные науки. Вып. 1. Кызыл, 2012.
  9. Ганболд М. Ховд аймгийн Буянт сумын нутагт Тува Нарын нүүдэллэн ирсэн түүхийн судалгааны асуудалд // Гуманитарные науки в XXI веке: человек, общество, глобальный мир. Материалы международной конференции, посвященной 70-летию ТНИИЯЛИ – ТИГИ – ТИГПИ, 1–2 октября 2015 года. Кызыл, 2015.
  10. Донгак А. С. Топонимические предания и легенды Юго-Восточной Тувы [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2018, № 3. URL: https://nit.tuva.asia/nit/article/view/793 (дата звернення: 12.05.2019). https://doi.org/10.25178/nit.2018.3.9
  11. Донгак В. С. Этническая идентичность тувинцев Монголии // Общество: социология, психология, педагогика, 2017, № 12.
  12. История Тувы. Т. II. Новосибирск, 2007.
  13. Каралькин П. И. Остатки шаманизма у тувинцев и пути их преодоления // Культура и традиции коренных народов Северного Алтая. Санкт-Петер-бург, 2008.
  14. Куулар Е. М. Юго-восточный диалект тувинского языка. Кызыл, 2012.
  15. Маннай-оол М. Х. Тувинцы Монголии: традиции и современность // Тувинский НИИЯЛИ. Ученые записки. Серия историческая. Вып. XVIII. Кызыл, 1995.
  16. Монгуш Б. Б. К истории создания Тувинской Народно-Революционной Армии (1921–1944) // Сетевое информационное агентство “Тува-онлайн”. 12 мая 2010. URL: https://www.tuvaonline.ru/2010/05/12/0721_armia.html (дата звернення: 12.05.2019).
  17. Монгуш Д. А. О языке тувинцев Северо-Западной Монголии // Вопросы тувинской филологии. Кызыл, 1983.
  18. Монгуш М. В. Один народ – три судьбы: Тувинцы России, Монголии и Китая в сравнительном контексте. Осака, 2010. (Senri Ethnological Studies, Vol. 91).
  19. Монгуш М. В. У тувинцев Синьцзяна: двадцать лет спустя [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2012, № 4. URL: https://nit.tuva.asia/nit/article/view/292 (дата звернення: 12.05.2019).
  20. Монгуш М., Бадарч Б. Казахи и тувинцы Монголии: этнографический очерк // Азия и Африка сегодня, 2019, № 3. https://doi.org/10.31857/S032150750004073-2
  21. Ойдуп Т. М., Кылгыдай А. Ч. Вопросы политико-правового трансграничного сотрудничества на тувинско-монгольском участке российской государственной границы // Национальные интересы: приоритеты и безопасность, 2011, № 29 (122).
  22. Отрощенко І. В.  На шляху до Великої Монголії (панмонгольський рух у 1920–1930-ті роки). Київ, 2011.
  23. Отрощенко І. В. Сьогодення казахів КНР: погляд з Казахстану. Частина ІІ // Східний світ, 2016, № 1. https://doi.org/10.15407/orientw2016.01.094
  24. Решетов О. Подорож до урянхайців Прихубсугулля // Східний світ, 1995 (№ 2) – 1996 (№ 1).
  25. Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ). Ф. 495, оп. 153, ед. хр. 36, 37, 41, 46, 52, 55, 59.
  26. Серен П. Тувинцы – оленеводы Монголии / На русском и тувинском языках. Кызыл, 2016.
  27. Собрание архивных документов по истории Тувы: в 4-х т. Т. III. 1921–1944 гг. Улан-Батор; Кызыл, 2014.
  28. Соловьева А. А. Демоны и экзорцисты современного Улан-Батора // Вестник РГГУ. Серия “Филологические науки. Литературоведение. Фольклористика”, 2011, № 9 (71).
  29. Сувандии Н. Д., Куулар Е. М. Этнические тувинцы сумона Цагаан-Нуур Монголии: исследовательские проблемы [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2017, № 1. URL: https://nit.tuva.asia/nit/article/view/696 (дата звернення: 12.05.2019). https://doi.org/10.25178/nit.2017.1.4
  30. Хүн ам, орон сууцны 2010 оны улсын тооллого: Нэгдсэн дүн / Монгол улсын үндэсний статистикийн хороо. Улаанбаатар, 2011.
  31. Цэцэгдарь У. Фонетические особенности речи кобдоских тувинцев (чередование кратких/долгих гласных) // Мир науки, культуры, образования, 2013, № 6 (43).
  32. Чооду К.-К. К. Черный орел Эзир-Кара // Центр Азии, 2011, № 10 (19 марта).
  33. Чулуун С., Айыжы Е. В. Государственная политика России и Монголии к тувинцам-оленеводам на современном этапе // Вестник Калмыцкого университета, 2016, № 4 (32).
  34. Чулуун С., Донгак А. С. Этнокультурные контакты народов Саяно-Алтая и Западной Монголии [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2015, № 1. URL: https://nit.tuva.asia/nit/article/view/54 (дата звернення: 12.05.2019).
  35. Юша Ж. Тувинцы в Поднебесной // Тува.Азия – портал тувиноведения. – 20 октября 2011a. URL: http://www.tuva.asia/news/asia/4019-tuv-v-kitae.html (дата звернення: 12.05.2019).
  36. Юша Ж. Тувинцы в Поднебесной (ч. 2) // Тува.Азия – портал тувиноведения. 26 октября 2011b. URL: http://www.tuva.asia/news/asia/4042-tuvincy-kitay2.html (дата звернення: 12.05.2019).
  37. Юша Ж. М. Тувинцы Китая в XXI веке: вехи истории и современное состояние // Новые исследования Тувы, 2017, № 1. URL: https://nit.tuva.asia/nit/article/view/699 (дата звернення: 12.05.2019).
  38. Ayyzhy E. V., Mongush M. Mongolian Tuvans: Their Ethno-Linguistic Situation // International Journal of Biology, Pharmacy and Allied Sciences (IJBPAS), Vol. 5, Issue 12. 2016a.
  39. Ayyzhy E. V., Mongush M. The Tuvans in China: Their Language Situation // International Journal of Biology, Pharmacy and Allied Sciences (IJBPAS), Vol. 5, Issue 12. 2016b.
  40. Anderson Barbara A., Silver Brian D. Estimating Russification of Ethnic Identity Among Non-Russians in the USSR // Demography, Vol. 20, No. 4. 1983. https://doi.org/10.2307/2061114
  41. Forsyth James. A History of the Peoples of Siberia: Russia’s North Asian Colony 1581–1990. Cambridge, UK, 2000.
  42. Inamura Tetsuya. The Transformation of the Community of Tsaatan Reindeer Herders in Mongolia and Their Relationships with the Outside World // Pastora-lists and Their Neighbors in Asia and Africa / Edited by K. Ikeya and E. Fratkin. Osaka, 2005. (Senri Ethnological Studies, Vol. 69).
  43. Jianmin Wang. Ethnonyms and Nationalism in Xinjiang // Exploring Nationa-lisms of China: Themes and Conflicts / Edited by C. X. George Wei and Xiaoyuan Liu. Foreword by William C. Kirby. Westport, Connecticut, London, 2002.
  44. Jingjing Yang, Chris Ryan & Zhang Lingyun. The “Culture Broker” as Performer: Tuva and Kazakhs “Home Visits” in Kanas, China // Asia Pacific Journal of Tourism Research, Vol. 19, No. 5. 2014. https://doi.org/10.1080/10941665.2013.764912
  45. Kristensen B. M. Returning to the Forest: Shamanism, Landscape and History among the Duha of Northern Mongolia. Københavns Universitet, Det Humanistiske Fakultet, 2015.
  46. Mawkanuli Talant. The Jungar Tuvas: language and national identity in the PRC // Central Asian Survey, Vol. 20, No. 4. 2001. https://doi.org/10.1080/02634930120104654
  47. Rupen Robert A. The Mongolian People’s Republic. Stanford, 1966.
  48. Todoriki Masahiko. Tuwa-Ren: The Emerging Ethnic Identity of the Altai-Tuvans in Xinjiang // Journal of Eurasian Studies, Vol. II, Issue 3. 2010.
  49. Wheeler Alan. The Dukha: Mongolia’s Reindeer Herders // Mongolia Survey, Vol. 6. 1999.
  50. Wheeler Alan A. Lords of The Mongolian Taiga: An Ethnohistory of the Duha Reindeer Herders. A thesis submitted to the faculty of the University Gra-duate School in partial fulfillment of the requirements for the degree of Master of Arts in the Department of Central Eurasian Studies, Indiana University. 2000.
  51. Yuxin Hou. The Analysis of Current Situation of Tuva people in China // Новые исследования Тувы, 2014, № 1. URL: https://www.nit.tuva.asia/nit/article/view/178 (дата звернення: 12.05.2019).